8 July 2025
Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує своїй аудиторії щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.
Країни нафтового альянсу OPEC+ у суботу, 5 липня, здивували ринок несподіваними домовленостями про збільшення видобутку з серпня 2025-го на 548 тис. барелів на добу, ризикуючи отримати болісні наслідки як для себе, так і для конкурентів, якщо виникне надлишок пропозиції.
Новий погоджений обсяг вище квот, які були раніше визначені на травень, червень і липень, – 411 тис. барелів на добу, тоді як ще в квітні планувалося, що на ринок буде щодня додаватися лише 138 тис. Таким чином, учасники OPEC+ скасували попередні скорочення виробництва попри те, що нафтові ціни залишаються біля багаторічних мінімумів нижче $70 за барель.
Водночас OPEC+ офіційно висловлює оптимізм щодо глобальних економічних перспектив і прогнозує сильний попит у літній туристичний сезон, коли традиційно зростає кількість подорожей і відповідно – активізується використання автомобілів.
Галузеві аналітики прогнозують, що підвищення видобутку триватиме і восени. Така стратегія є частиною довгострокової спроби ОПЕК+ витіснити американські сланцеві компанії з ринку та зберегти дотримання національних квот у межах групи, одночасно реагуючи на заклики президента США Дональда Трампа знизити ціни на нафту.
Експерти поки не очікують надлишку на ринку, але його певні обсяги можуть з’явитися з наближенням зими. Деякі види пального наразі торгуються з премією, що свідчить про сильний попит.
Для більшості експортерів Перської затоки ціни на нафту близько $65 за барель відповідають рівню бездефіцитного державного бюджету. Головний виняток –Саудівська Аравія, яка підтримує підвищення видобутку нафти і водночас ризикує найбільше втратити при падінні цін. Щоб скоротити бюджетний дефіцит, країна збільшила запозичення на зовнішніх ринках, а державна компанія Saudi Aramco розглядає продаж електростанцій на газі, що може принести до $4 млрд додаткових надходжень, повідомляє Reuters.
Після падіння світових цін на нафту наприкінці червня, викликаного послабленням напруги на Близькому Сході, гуртові ціни на пальне в Україні знизилися, хоча й залишилися вищими за травневі.
За статистикою галузевого видання «Нафторинок», український роздрібний ринок виявився менш гнучким. Попри здешевлення пального на гурті, більшість мереж АЗС не переглянули свої цінники. Серед найбільших мереж АЗС лише Ukrnafta, UPG та Parallel відреагували на ринкову ситуацію та зменшили ціни на дизпальне на 1 грн/л, до 53,95 – 54,99 грн/л. Решта великих мереж продовжує продавати пальне за вартістю, закладеною ще під час пікової вартості нафти.
Російська економіка «спускається на землю»
Підживлена величезними військовими витратами та стабільним експортом нафти, росія за останні два роки демонструвала одні з найвищих темпів зростання серед провідних економік світу. «Але останніми тижнями економічні індикатори загорілися червоним: виробництво знижується, споживачі скорочують витрати, інфляція залишається високою, а бюджет перенапружений», – відзначає The Wall Street Journal. Російські чиновники тепер відкрито попереджають про ризики рецесії, а російські компанії – від виробників тракторів до меблевих фабрик – знижують обсяги виробництва.
Аналітики зазначають, що економічне пригальмовування навряд чи змінить воєнні цілі владіміра путіна, адже його стратегічна мета – нейтралізувати Україну – переважає турботу про загальний рівень благополуччя росії. Але спад показує межі «воєнної економіки» та свідчить, що санкції хоч і не завдали нокауту, все ж завдають дедалі сильніших ударів. Якщо санкції посиляться або ціни на нафту впадуть, російська економіка буде «значно хитатися».
«Модель зростання, заснована виключно на військових витратах, зламалася. Цивільний сектор змушений скорочуватись, щоб вивільнити працівників для воєнної машини. Але це – нежиттєздатна модель», – каже Яніс Клуґе, експерт із російської економіки в Німецькому інституті міжнародних і безпекових справ.
Суттєво збагатити російський бюджет може лише довгострокове зростання цін на нафту. Короткочасного стрибка під час ірано-ізраїльської війни минулого місяця він взагалі не помітив. За підсумками червня нафтово-газові доходи росії впали на 33% у річному вимірі – майже так само, як у провальному травні (тоді було майже мінус 35%).
В абсолютному вираженні це найнижчий показник із січня 2023 року – першого місяця після набуття чинності європейського нафтового ембарго. Загалом за пів року падіння нафтово-газових доходів бюджету склало 17%.
Перемир’я в Україні видається ще більш далеким. За оцінкою The Wall Street Journal, росія готується до повітряного та наземного наступу протягом цього літа, причому її головною метою буде навіть не захоплення територій, а максимальне виснаження боєздатних підрозділів ЗСУ. Водночас рішення США цього тижня припинити постачання деяких видів озброєння Україні стало суттєвим подарунком для путінського режиму в його прагненні послабити підтримку Заходу – ключову для збереження опору Києва.
Під час 40-хвилинної телефонної розмови з Володимиром Зеленським 4 липня Дональд Трамп заявив, що США хочуть допомогти Україні з протиповітряною обороною у зв’язку з посиленням атак з боку рф. За словами джерел Axios, Трамп обізнаний про те, що москва активізувала удари по українських містах.
Президент США також провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Як пише Spiegel, останнім часом Мерц «дуже наполегливо виступав за підтримку України в сфері протиповітряної оборони» під час телефонних переговорів, однак Трамп не дав жодних обіцянок у відповідь. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус ще в травні надіслав до Вашингтона перший запит на купівлю комплексів Patriot для України, однак США більше не поверталися до цього питання. У середині липня Пісторіус має намір знову підняти цю тему на зустрічі з главою Пентагону Гегсетом у Вашингтоні.
Великі європейські компанії лобіюють якнайшвидше укладення торговельної угоди між ЄС і США та ведуть непублічні переговори з Вашингтоном, що підриває спроби Брюсселя дати впевнену відповідь на тарифні загрози Дональда Трампа, повідомляє Bloomberg.
Спочатку дедлайн було призначено на 9 липня: якщо до цього часу торговельну угоду не буде підписано, США обкладуть митами (до 50%) майже весь імпорт із країн ЄС. Потім його було перенесено на 1 серпня. Частина компаній, побоюючись торгової війни, виходить на прямий контакт з американськими чиновниками – задля захисту власних інтересів, нехтуючи спільною європейською позицією.
Із «мирними ініціативами» заздалегідь виступили, зокрема, німецькі автогіганти: компанія BMW оголосила про нові інвестиції в США, а Mercedes перенесла виробництво кросовера GLC – однієї з найбільш продаваних моделей бренду – до штату Алабама. Низка європейських фармацевтичних компаній, включно з французькою Sanofi, пообіцяли вкласти мільярди в розробку та виробництво ліків у США.
Одночасно бізнес чинить тиск на уряди європейських країн і на Брюссель, вимагаючи якнайшвидшого укладення угоди та, зокрема, наполягає на виключенні з переліку відповідних санкцій «культових американських товарів» – на кшталт бурбону – аби не допустити ескалації конфлікту.
Якщо переговори з адміністрацією Трампа зайдуть у глухий кут, контрзаходи ЄС мають охопити імпорт американських товарів приблизно на 95 млрд євро. Водночас низка країн та галузей домагаються виключення з цього списку позицій на суму до 70 млрд євро.
Основна причина – вигідні комерційні зв’язки зі США, від яких європейські компанії не готові відмовитися. Багато хто отримує там більші прибутки, ніж на внутрішньому ринку, їхнє виробництво часто пов’язане з американськими компонентами, а наукові дослідження - з такими університетами, як Стенфорд чи MIT. Наприклад, в MedTech Europe (лобістська організація медичного обладнання, що представляє Philips, Bayer, Siemens) попереджають: якщо ЄС запровадить відповідні мита, галузь постраждає двічі – і від американських тарифів, і від європейських.
Офіційна інформація від Білого дому про дедлайни щодо впровадження тарифів Трампа для низки країн, з якими не укладено торговельних угод, залишила інвесторів байдужими.
Причина – вони очікують відносно м’яких заходів, ефект від яких уже враховано в поточних цінах. Як пояснює Джефф Блазек із холдингу Neuberger Berman, ринок переконаний, що терміни можуть бути доволі гнучкими, тому найгірші сценарії практично виключені.
Дональд Трамп розповів, що з понеділка, 7 липня, його адміністрація надсилатиме листи з повідомленням про запровадження мит для десятка країн. Ці ставки наберуть чинності з серпня, а деякі з них можуть сягати 70%. США вже встигли частково домовитися щодо мит із Великою Британією та В’єтнамом, але переговори з Індією, Японією та Євросоюзом зайшли в глухий кут.
Попри це глобальні фондові ринки нині демонструють впевнене зростання та оновлюють рекорди – плюс 11% від 2 квітня, коли Трамп вперше представив свій тарифний план. «На ринках стільки грошей, що інвестори бояться виходити з ризикових активів. Квітень показав: ті, хто злякався і продав акції, потім були змушені купувати їх дорожче», – сказав Ронг Рен Го, портфельний менеджер у команді боргових інвестицій Eastspring Investments (Сингапур).
За статистикою агенції AUTO-Consulting, в Україні зростає популярність електромобілів. За підсумками шести місяців 2025 року, загальний обсяг ринку нових авто в країні склав 33,7 тис. одиниць, що майже (-0,96%) відповідає минулорічному показнику.
Частка електромобілів у першому півріччі 2025 року склала 18%, а у червні досягла 24% ринку.
В агенції пояснюють, що такий значний попит визначає останній рік дії митних пільг на електрокари, які складають близько 30% загальної вартості. Термін дії цих пільг спливає 1 січня 2026 року. Тому споживачі, зацікавлені в переході на «електрички», прискорюють покупки.
Інститут досліджень авторинку (Київ) засвідчив, що сумарний обсяг сегмента електромобілів за підсумками червня 2025 року в Україні склав майже 9 тис. одиниць, що на 2,3% менше, ніж було у травні поточного року, але на 43,4% більше відносно торішніх показників червня.
Попри загальне уповільнення темпів укладання угод на українському авторинку, сегмент електромобілів має всі шанси зберегти позитивну динаміку. На думку аналітиків Інституту досліджень авторинку, зростання продовжиться й цьогоріч – передусім через те, що з 2026 року в Україні повертається ПДВ на розмитнення електроавто. Це неминуче спричинить підвищення їхньої вартості щонайменше на 20–30%. Також свого додають ціни на пальне, які стрімко зросли одразу на кілька гривень за літр, що дає переваги саме електротранспорту.
Федерація роботодавців України (ФРУ) в червні ініціювала внесення змін до Податкового та Митного кодексів, які передбачають продовження до 2036 року пільгового режиму імпорту комплектуючих для виробництва електромобілів на територію країни. Ці пільги не мають поширюватись на імпорт готових автівок – лише на ті, що вироблятимуться в Україні.
«Метою ініціативи ФРУ є створення передбачуваних умов для запуску повноцінного виробництва електротранспорту з високою доданою вартістю, залучення інвестицій та зменшення імпортозалежності в стратегічно важливому секторі», – йдеться в повідомленні організації.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запустила глобальну ініціативу під назвою «3 до 35», у рамках якої закликає країни підвищити ціни на тютюн, алкоголь і солодкі газовані напої щонайменше на 50% до 2035 року за рахунок оподаткування шкідливих для здоров’я продуктів.
ВООЗ нагадала, що з 2012 по 2022 рік майже 140 країн підвищили акцизи на тютюн, що призвело до його подорожчання в середньому більш ніж на 50% – це свідчить про те, що масштабні зміни можливі.
«Мета ініціативи «3 до 35» – зменшити поширення хронічних захворювань і забезпечити важливі надходження до державних бюджетів. Вона з’являється у той момент, коли системи охорони здоров’я переживають серйозне навантаження через зростання неінфекційних захворювань (НІЗ), скорочення міжнародної допомоги та збільшення державного боргу», – йдеться в повідомленні ВООЗ.
За статистикою ВООЗ, серцево-судинні захворювання, рак і діабет є причиною понад 75% усіх смертей у світі. А одноразове підвищення цін на тютюн, солодкі напої та алкоголь на 50% могло б запобігти 50 мільйонам передчасних смертей упродовж наступних 50 років.
«Податки на здоров’я – один із найефективніших інструментів, які ми маємо. Вони зменшують споживання шкідливих продуктів і водночас дають державам додаткові кошти, які можна інвестувати в медицину, освіту й соціальний захист. Настав час діяти», – заявив доктор Джеремі Фаррар, заступник Генерального директора ВООЗ із питань охорони здоров’я та профілактики захворювань.
В організації розраховують, що підвищене оподаткування шкідливих продуктів допоможе зібрати $1 трлн упродовж наступних 10 років.
Зміна клімату стає мультиплікатором ризиків для неінфекційних хвороб. Це вимагає від країн інтеграції кліматичної політики у сферу охорони здоров’я: від податкових стимулів до перегляду стандартів міського середовища та харчування.
За оцінками ВООЗ, до 2030 року кліматичні зміни можуть спричиняти до 250 тис. додаткових смертей щороку, з них значна частина – через хвороби серця, діабет, онкологічні захворювання і тепловий стрес.
Фахівці дійшли висновку, що країни з низьким і середнім рівнем доходів громадян найбільш уразливі до поєднання кліматичних і медичних криз, тому без системної адаптації тиск на медичні системи лише зростатиме.
Результати дослідження ВООЗ, опубліковані минулого року, засвідчили зниження загального споживання алкогольних напоїв в Україні: за останні 10 років обсяги впали майже на 25%. Від початку повномасштабної війни в лютому 2022 року 21,5 % українців зменшили вживання алкоголю, 6,8 % – взагалі відмовилися від алкоголю, а 5,5 % почали вживати його більше.
Експортний потенціал України в умовах наявних геополітичних викликів
Бізнес & Клімат: гроші для української інфраструктури, енергоперехід Європи, ризики газового дефіциту, кліматична лояльність і ще один «вбивця Tesla»
Бізнес & Клімат: ірано-ізраїльська війна не «підігріла» нафту; Україна зимуватиме на імпортному газі; Єврокомісія долає угорсько-словацьке вето; ВДЕ не винуваті в іспанському блекауті, а Ілон Маск без пафосу запускає роботаксі
Найактивніше відбудовуватимуть Україну бізнеси з нинішніх країн-партнерів – Ігор Жовква
Україна — не виключення, а модель майбутнього: глобальні компанії про нову нормальність бізнесу
Український DefenceTech: поки великі гравці не диктують умови, стартапи мають шанс