12 August 2025
Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує своїй аудиторії щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.
Український венчурний ринок демонструє ознаки відновлення – кількість інвестиційних угод у 2024 році зросла до 174, що майже вдвічі більше, ніж у 2023-му (91 угода). Про це йдеться у звіті Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA) «Десятирічна ретроспектива інвестиційного ландшафту України».
«Незважаючи на виклики, українська інвестиційна екосистема залишається життєздатною. Ми бачимо гнучкість стартапів, зростання інтересу до інновацій і підвищену увагу міжнародних інвесторів – особливо у сферах відновлюваної енергетики, MilTech і штучного інтелекту», – сказав Джон Паттон, партнер-засновник Argentem Creek Partners, яка вже інвестувала в Україну понад $600 млн.
Однією з найпомітніших подій минулого року стала «угода десятиліття» – об’єднання компаній Lifecell, DATA Group і Volia, обсяг якої перевищив $1 млрд. Також суттєву роль у структурі венчурного капіталу почали відігравати угоди у сфері оборонних технологій.
Попри повномасштабну війну, українські приватні фонди продовжують діяльність та зосереджуються на диверсифікованих інвестиційних стратегіях у таких секторах як технології, сільське господарство, харчова промисловість, енергетика, інфраструктура та промислове виробництво – ключових для відновлення економіки.
UVCA зазначає, що 2023–2024 роки стали періодом адаптації та часткового відновлення ринку: угод стало більше, однак їхній середній розмір залишився меншим.
За даними Асоціації, загальний обсяг інвестицій у 2024 році склав понад $1,8 млрд, порівняно з $1,7 млрд у 2023-му.
Найуспішнішим роком для інвестринку України залишається 2021-й, коли було укладено 216 угод на $2,7 млрд, переважно у сферах ІТ, енергетики та агросектору. Загалом, за 2014–2024 роки в Україні відбулося понад 1400 угод сукупним обсягом $8,8–9,2 млрд.
З 2022 року, коли росія почала повномасштабну війну проти України, спостерігається сплеск інтересу бізнесу до оборонних технологій (дрони, комунікаційні системи, кібербезпека, військове програмне забезпечення). Одночасно зросла увага до енергетичної безпеки – компанії інвестують у відновлювану енергетику, зберігання енергії, видобуток природного газу.
Серед прикладів угод UVCA згадує інфраструктурні проєкти ДТЕК, найбільшої приватної енергетичної компанії в Україні, інвестиції OKKO Group у вітрову генерацію, а Dragon Capital – у газову генерацію та системи накопичення енергії.
На тлі підготовки переговорів Дональда Трампа та владіміра путіна, які мають відбутися на Алясці 15 серпня, США обклали експорт Індії додатковим вторинним митом у 25% – указ про це опубліковано на сайті Білого дому. У документі це рішення безпосередньо пов’язане з «прямим та непрямим» імпортом Індією російської нафти та нафтопродуктів.
Нове 25%-ве мито додасться до чинного 25%-го країнового мита на індійський експорт до США, яке почало діяти від 7 серпня. Нова ставка у 50% набуде чинності через 21 день, що має дати Індії (та росії) достатньо часу для переговорів щодо нових умов співпраці.
Трамп пояснив сенс цього покарання в інтерв’ю телеканалу CNBC так: «Вони [закупівлі Індією російської нафти] живлять російську воєнну машину. І якщо вони їх продовжать, я буду незадоволений».
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився йти на поступки після запровадження США нових мит. Він заявив, що не піде на компроміс і відстоюватиме інтереси індійських фермерів та рибалок, навіть якщо йому особисто доведеться «заплатити високу ціну», – пише Reuters
Після публікації указу про індійські мита зовнішній індекс індійських акцій (iShares MSCI India ETF) впав більш ніж на 1%, рупія ослабла відносно долара.
Міністерство зовнішніх справ Індії оперативно відреагувало на указ Трампа, заявивши, що при закупівлях енергоносіїв Делі керується економічними міркуваннями та інтересами усіх 1,4 млрд людей, які проживають у країні, тому вважає дії США несправедливими, необґрунтованими та нерозумними, тому захищатиме національні інтереси.
Водночас Індія зробила два демонстративні кроки: повідомила про розширення співпраці з росією в галузях виробництва алюмінію та добрив, а також про призупинення закупівлі шести морських патрульних літаків Boeing P-8I Poseidon вартістю понад $1 млрд.
З іншого боку, справді серйозні вторинні мита проти російської нафти загрожують підірвати відносини США не лише з Індією, але й із Китаєм, торговельна угода з яким досі не підписана. Позиція Індії при цьому є вразливішою, оскільки країна – найбільший покупець російської нафти, на закупівлі в рф у неї припадає 36% всього імпорту нафти, або приблизно $50 млрд на рік.
Ця ситуація сформувалася від початку повномасштабної війни росії проти України – індійські нафтові компанії повністю скористалися «санкційними» знижками на Urals. Експорт Індії до США наближається до $90 млрд на рік, це її найбільший експортний партнер – отже додаткове мито загрожує втратами понад $20 млрд щорічно.
Угода укладається з нинішніми власниками Enverus – інвестиційними фондами Hellman & Friedman та Genstar Capital. Фінансові умови офіційно не розголошуються, однак, за інформацією джерел Reuters, знайомих із деталями, вартість Enverus перевищує $6 млрд. З урахуванням виконання певних умов, сума угоди може сягнути $6,5 млрд.
Компанія Enverus, штаб-квартира якої розташована в Остіні (штат Техас), у 2021 році оцінювалася у $4,25 млрд з урахуванням боргів, коли Hellman & Friedman викупили її у Genstar Capital.
Як зазначається на офіційному сайті Enverus, компанія отримує інформацію від понад 95% енергетичних виробників США та понад 40 000 постачальників. Програмне забезпечення та аналітика Enverus використовуються щонайменше 8000 клієнтами у 50 країнах світу.
«Передові аналітичні та технологічні рішення Enverus є критично важливими для клієнтів на тлі безпрецедентного зростання попиту на електроенергію, зумовленого розвитком штучного інтелекту, а також загальною трансформацією енергетичного сектору», – зазначається в коментарі від керівних директорів Blackstone Елі Неглера та Біляла Хана.
Окрім Blackston, претендентом на Enverus виступала також Intercontinental Exchange, материнська компанія Нью-Йоркської фондової біржі.
Цінність Enverus зумовлена тим, що ця платформа акумулює великі масиви даних енергетичної галузі. «Завдяки петабайтам власних даних, глибокому досвіду та технологіям штучного інтелекту, Enverus дає можливість клієнтам робити розумні інвестиції, ефективно працювати та пришвидшувати масштабування бізнесу в галузях видобутку та переробки енергоресурсів і мінералів, генерації електроенергії як з викопного палива, так і з відновлюваних джерел», – йдеться на корпоративному сайті постачальника даних.
Платформа Enverus забезпечує комплексний аналіз у реальному часі – від видобутку нафти й газу до торгівлі та ESG-звітності – через технології машинного навчання, глибинну аналітику та штучний інтелект. Вона відіграє ключову роль у цифровій трансформації енергетики: прогнозування, управління активами, прийняття рішень щодо інвестицій – усе на базі високоточних, готових до аналізу даних.
Глобальний ринок енергетичної аналітики та утиліт компанія Data Horizon Research оцінила в 2023 році у $10,5 млрд з прогнозованим зростанням до $28,2 млрд протягом наступного десятиліття (до 2033 року).
Північна Америка – лідер ринку, оскільки має вдосконалену інфраструктуру, високий попит на розбудову «розумних мереж» й аналіз даних. Азіатсько-Тихоокеанський регіон демонструє найвищі темпи зростання (до 21% щороку) завдяки урбанізації, інвестиціям у проєкти модернізації енергосистем та міської інфраструктури. Європа також набирає обертів завдяки «зеленим» нормативам, декарбонізації енергопостачання та промисловості.
Данська компанія Orsted не змогла переконати інвесторів у своїх перспективах після того, як одномоментно втратила третину капіталізації. Причиною падіння став додатковий випуск акцій, понад половину якого має придбати держава – тобто фактично врятувати компанію. На решту акцій охочих може й не знайтися – принаймні за прийнятною для Orsted ціною.
Доля будівельника та оператора офшорних вітроелектростанцій наочно демонструє, наскільки світ змінився всього за кілька років від часів буму «зелених» інвестицій, зазначає Bloomberg. Ще зовсім нещодавно, на піку «зеленого» інвестиційного буму, Orsted коштувала дорожче за британську енергетичну корпорацію BP. Але після серії списань, скасування трьох проєктів, змін керівництва та двох планів порятунку компанія була змушена оголосити про додатковий випуск акцій на понад $9 млрд.
Нещодавно до переліку проблем додалася енергетична політика Дональда Трампа, яка поставила під загрозу фінансову спроможність майже гігаватного проєкту Sunrise Wind біля узбережжя Нью-Йорка. Причина – скептичне ставлення американського президента до вітрової генерації, що створює негативні настрої щодо перспектив ринку.
Зберегти позиції на ринку Orsted не допомогло навіть те, що ще минулого місяця акції низки європейських компаній у сфері відновлюваних джерел енергії ВДЕ пішли вгору після пом’якшення «зеленої» політики в новому бюджеті США.
На початку липня сенат затвердив версію федерального бюджету, в якій ВДЕ-проєкти зможуть отримувати податкові пільги, якщо почнуть будівництво до 2026 року. У попередній версії податкові пільги скасовувалися для проєктів, введених в експлуатацію до 2027 року.
«Зміни, що відбулися в останню хвилину, забезпечують значно кращі умови для вітроенергетики в порівнянні з попереднім варіантом бюджету», – вказують аналітики Sydbank в аналітичній записці. Тому тепер розробники намагатимуться запустити проєкти протягом року, щоб встигнути зафіксувати вигідні інвестиційні умови.
Євросоюз затвердив четвертий платіж Україні за програмою Ukraine Facility на суму 3,2 млрд євро. Ці кошти підуть на підтримку фінансової стабільності, «зеленого» енергопереходу, спрямованого на відмову від викопного палива, та роботу державного апарату.
Фінансування надається за умови виконання реформ відповідно до плану, узгодженого з цілями вступу до ЄС. За оцінкою Єврокомісії, Україна досягла прогресу щодо змін у сфері державного управління, управління державною власністю, децентралізації, розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), цифрового та агропромислового секторів, а також управління критично важливими сировинними матеріалами.
Ukraine Facility діє з березня 2024 року і передбачає до 50 млрд євро допомоги у 2024–2027 роках. З моменту запуску програма вже перерахувала Україні понад 19 млрд євро. Цього разу сума виявилася меншою за початково заплановані 4,5 млрд євро, оскільки Київ не зміг повністю виконати умови, пов’язані з реформами.
Окрім фінансових стимулів від Євросоюзу для прискорення ринкових реформ, Україна також отримує кошти, що є прибутком від заморожених активів Центрального банку росії на території ЄС. Останній такий транш відбувся 11 серпня. Його сума склала 1,6 млрд євро. Кошти призначені для погашення боргових зобов’язань і фінансування оборонних потреб країни.
«Цей крок є частиною постійного зобов’язання ЄС надавати підтримку Україні стільки, скільки буде необхідно», – наголошується в повідомленні Єврокомісії.
Якщо раніше 90% коштів надходили через Європейський фонд миру (EPF), то тепер 95% спрямовуватимуть через Механізм кредитного співробітництва з Україною (ULCM) для безповоротного фінансування виплат за кредитами від ЄС та двосторонніх кредиторів. Решта 5% будуть використані на військові та оборонні цілі через EPF. Загальний обсяг підтримки кредитів за лінією ULCM сягає 45 млрд євро.
Бізнес & Клімат: енергоперетоки між Україною та ЄС унормовано; Німеччина обмежує ВДЕ; Deutsche Bank інвестує в стале фінансування; рф на порозі обвалу нафтових доходів, а Китай робить ставку на «електрички»
Бізнес & Клімат: ЄС і США (ніби) порозумілися щодо мит, криптовалюти беруть реванш, важкі часи для Tesla й вимушений попит на шкідливу їжу
Як створити сталий DefTech-бізнес у «золотий вік дрон-стартапів»
Фінзвітність у форматі XBRL: НКЦПФР пропонує зміни та запрошує до обговорення
Регулятори затвердили оновлену Стратегію розвитку фінансового сектору України
Інфляція в Україні сповільнилася вперше з початку року – Держстат