19 August 2025
Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує своїй аудиторії щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.
Очільниця уряду Юлія Свириденко доручила Міністерству економіки та Державній службі геології та надр України перевірити всіх надрокористувачів, які мають дозволи на розробку стратегічно важливих родовищ.
Мета – виявити тих, хто реально видобуває корисні копалини, і тих, хто утримує ліцензії без роботи. «Сплячі» дозволи повертатимуть на аукціон для передачі «добросовісним інвесторам».
Перелік стратегічних копалин, затверджений Кабінетом міністрів у липні, налічує 11 позицій (алюмінієві, берилієві, мідні, нікелеві, ніобієві, стронцієві, танталові, титанові, уранові та цирконієві руди, а також флюорит), разом із критичними матеріалами – 28. Щодо родовищ, то в перелік тих, що надаватимуться у користування на умовах аукціонів, увійшло 60 позицій, тоді як на умовах угод про розподіл продукції (УРП) – 26, з яких по одному – ванадієві та літієві руди, два – калійні солі, п’ять – титанові руди, 17 – уранові руди.
Президент України Володимир Зеленський у лютому повідомляв, що Україна має провести аудит власних надр у рамках підготовки меморандуму з США, і прагне захищати бізнес, який зараз законно займається їх розробкою.
Юлія Свириденко повідомляла, що практична робота створеного навесні цього року Українсько-Американського інвестиційного фонду відбудови, націленого на роботу з критично важливими корисними копалинами, розпочнеться у вересні.
Україна та США започаткували стратегічну співпрацю в галузі видобутку стратегічних матеріалів на тлі стрімкого посилення міжнародної конкуренції за доступ до їх покладів у різних регіонах світу. Не в останню чергу напруга підтримується енергетичним переходом, який передбачає поширення відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і «зелених» технологій в економіці.
Щоб допомогти державам уникати конфліктів, Організація Об’єднаних Націй пропонує створити «Глобальний мінеральний траст», у межах якого країни, що виробляють і споживають критичні мінерали, а також компанії, що працюють у цій сфері, матимуть можливість спільно управляти запасами загальним банком ресурсів. Це допоможе уникати дефіциту, заохочувати переробку, підтримувати виробництво в країнах, що розвиваються, і надавати пріоритет мінералам для відповідальних розробників.
Експерти ООН вважають, що співпраця та сталий підхід до організації світових ресурсів спроможні забезпечити надійніший ланцюг постачання з меншими ризиками перебоїв. Але в умовах напруженого політичного клімату переконати уряди відмовитися від національних інтересів на користь міжнародних зобов’язань – завдання не з легких.
«Щоб це спрацювало, потрібно залучити великих гравців, а багато хто просто надто обережний», – сказав Джуліан Кеттл, заступник голови з металів і гірничої промисловості в дослідницькій компанії Wood Mackenzie.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, попит на критичні матеріали до 2030 року має потроїтися, оскільки потреби оборонних програм, дата-центрів для штучного інтелекту та енергетичного переходу дедалі сильніше тиснуть на ресурси. Лише технології чистої енергії становлять понад 50% зростання загального попиту на критичні мінерали. Для деяких із них, як-от літій і кобальт, чисті технології складають переважну більшість поточного попиту.
За підсумками сезону звітності сукупний прибуток на акцію компаній з індексу S&P 500 зросте на 11% порівняно з минулим роком, що значно перевищує консенсус-прогноз у 4%, зазначають стратеги Goldman Sachs.
«Цей квартал став одним із найуспішніших в історії з точки зору перевищення прогнозів щодо прибутку», – йдеться у звіті інвестиційного банку. За даними Bloomberg Intelligence, індекс, що порівнює прогнози компаній із консенсусом Волл-стріт, перебуває на другому за величиною рівні за останні чотири роки.
У індексі S&P 500 налічується 22 енергетичні американські корпорації. Серед них такі мейджори як Exxon Mobil, Chevron, EQT Corporation, Kinder Morgan, Occidental Petroleum.
Рентабельність американських компаній в умовах тарифних воєн, які останні місяці активізувала адміністрація президента США Дональда Трампа, виявилася вищою за очікування: їм вдалося домовитися з постачальниками, перебудувати ланцюжки поставок, скоротити витрати та перекласти зростання цін на споживачів. Крім того, деякі компанії виграли від послаблення долара.
Компанії також отримали підтримку завдяки низьким очікуванням: аналітики різко знизили прогнози щодо прибутку навесні, коли Дональд Трамп оголосив про запровадження нових мит. У червні команда Goldman Sachs попереджала, що рентабельність опиниться під тиском, якщо компаніям доведеться «проковтнути більшу, ніж очікувалося, частку» витрат, пов’язаних із митами.
Попри оптимізм стосовно останніх результатів, майбутнє залишається туманним: вплив тарифів Трампа здатне справити відкладений вплив. Це може пояснювати, чому прогноз на весь рік досі не відновився до попереднього рівня. За оцінками аналітиків, зростання прибутку на акцію за весь 2025 рік становитиме 9,2% – нижче майже 13%, прогнозованих на початку року. Втім, дедалі більше інвесторів вважають, що тарифи не стануть нищівним ударом для економіки, як колись побоювалися.
Активність Дональда Трампа, який у понеділок зустрівся в Білому домі з українським колегою Володимиром Зеленським і низкою європейських лідерів, дає глобальним енергетичним трейдерам ще одну причину залишатися напоготові – на додаток до тарифних суперечок. Трамп тепер намагається організувати саміт між лідерами України та росії – і навіть особисто долучитися, щоб закріпити рішення щодо припинення війни.
Європейські енергетичні гіганти TotalEnergies та Shell під час оголошення квартальних результатів заявили, що нинішні геополітичні ризики, які часто пов’язані з несподіваними заявами Трампа, значно ускладнюють роботу на цьому ринку. «На волатильності, спричиненій твітом, не можна заробити», – сказав Патрік Пуянне, генеральний директор TotalEnergies.
Якщо Сполученим Штатам вдасться домогтися прогресу в перемовинах між Україною та рф, то постачання російської нафти, нині обмежене низкою санкцій, згодом може спроститися.
Останніми тижнями Трамп також вдався до «енергетичної дипломатії», намагаючись підштовхнути кремль до мирної угоди. США пригрозили подвоїти вже й без того жорсткі торговельні мита проти Індії – одного з найбільших покупців російської нафти, та попередили про можливі заходи проти найбільшого клієнта - Китаю. Вашингтон також розглядає можливість запровадження санкцій проти російських нафтових компаній «Роснєфть» та «Лукойл».
Яким би не був подальший перебіг мирних переговорів, вони здатні посилити волатильність на нафтових і газових ринках, з якою не матимуть змоги впоратися навіть провідні трейдери.
Голова SoftBank Масаесі Сон інвестує $2 млрд у корпорацію Intel, отримавши близько 2% акцій одного з колишніх лідерів напівпровідникової індустрії.
Повідомлення про угоду з’явилося невдовзі після статті Bloomberg, де зазначалося, що адміністрація США веде перемовини з Intel про придбання 10% акцій. У разі реалізації плану держава стане одним із ключових, а можливо й найбільшим, акціонером компанії.
Фінансова схема виглядає нетипово: грант майже на $11 млрд, виділений Intel у межах Chips Act ще за часів адміністрації президента США Джо Байдена, планують конвертувати в акції компанії.
За даними The Wall Street Journal, питання участі держави в капіталі Intel обговорювалося ще 11 серпня на зустрічі Дональда Трампа та генерального директора корпорації Ліп-Бу Тана в Білому домі.
Експерти відзначають, що угода має стратегічне значення не лише для самої компанії, а й для економіки США загалом: роль держави в критично важливих секторах продовжує зростати. Виробництво чипів безпосередньо визначає, зокрема, перспективи розбудови відновлюваних джерел енергії та модернізації енергетичних мереж, у яких дедалі більше інтегруються «зелені» технології.
Попри фінансові труднощі та втрату позицій з усіх боків, компанія AMD випереджає Intel у секторі десктопних процесорів, TSMC – у замовних і ШІ-чипах, та все ж Intel залишається у топ-200 компаній світу з капіталізацією близько $100 млрд.
Купівля Intel державою стане рідкісним, але вже не безпрецедентним випадком порятунку компанії, якій не загрожує негайний крах – попри збитковість (мінус $18,8 млрд у 2024 році) та радикальні скорочення персоналу. Проблема в тому, що випадків прямого втручання адміністрації Трампа в галузі економіки, які президент США вважає ключовими, стає дедалі більше. Достатньо згадати інвестиції через Пентагон у проєкт із видобутку рідкоземельних матеріалів MP Materials та 15%-ве мито на експорт AI-чипів до Китаю.
«Купівля MP Materials перевернула з ніг на голову усталений серед інвесторів, аналітиків, керівників компаній і навіть чиновників консенсус щодо меж взаємодії приватного бізнесу з державою», – підкреслює Bloomberg. Угода з MP Materials стане шаблоном для Intel і не лише для неї, зазначив один із джерел агентства. Вона передбачає не тільки інвестиції в акції, а й держзамовлення, позики та гарантії приватних вкладень.
«Багато хто в адміністрації вважає, що ці інструменти дадуть інвесторам повну впевненість у тому, що проєкт має підтримку найкредитоспроможнішого інституту світу, водночас захищаючи гроші платників податків», – пояснює агентство.
У політичному сенсі угода підтримає трампівський проєкт повернення мікроелектронного виробництва у США. Вона також розблокує проєкт мегафабрики Intel в Огайо з державним фінансуванням у $8 млрд у межах Chipes and Science Act, з яким не впорався попередник Ліп-Бу Тана – Пат Гелсінгер.
Німецька автомобільна компанія Porsche – відомий виробник спортивних та преміальних машин зі штаб-квартирою у Штутгарті – вдалася до нестандартного кроку, щоб підвищити цінність на ринку. Замість того, щоб вкладатися у розробку електромобілів і декарбонізацію, вона виходить на ринок оборонних технологій.
Porsche і Deutsche Telekom ведуть переговори про те, щоб стати якірними інвесторами оборонного венчурного фонду. Як дізнався Bloomberg, фонд керуватиметься гамбурзькою компанією DTCP, яка раніше була структурою Deutsche Telekom, і планує залучити 500 млн євро інвестицій.
Європа переживає бум оборонних витрат, тож охочих заробити на цьому стає дедалі більше – для інвестицій у новий фонд родина Порше відмовилася від принципу неучасті у суто військових проєктах. Символічне значення такого повороту важко переоцінити: останнім військовим проєктом компанії були танки Leopard 1 у 1960-х, а флагманською розробкою Porsche залишається танк «Тигр», створений ще для Вермахту.
Після того як росія розпочала повномасштабну агресію проти України, оборонний сектор Європи став однією з найпередбачуваніших точок зростання.
До 2022 року пріоритетом ЄС була масштабна «зелена» модернізація та розбудова ВДЕ. Але тепер на ті самі фінансові й промислові ресурси претендує «оборонка». Крім того, енергозабезпечення більше не є суто «економічним» питанням, а стало елементом національної безпеки. Оборонний дискурс тепер включає кіберзахист енергетичної інфраструктури, захист енергетичних мереж, ЗПГ-терміналів, офшорних вітряків.
Військові бюджети європейських країн стрімко зросли на тлі війни в Україні та посиленого тиску на країни НАТО з боку США – після повернення до Білого дому Дональд Трамп зажадав від європейських партнерів узяти на себе більшу частину витрат на оборону.
У найближчі чотири роки Єврокомісія планує додатково мобілізувати близько 800 млрд євро на оборону: з них 150 млрд – через спільні запозичення з бюджету ЄС за програмою Security Action For Europe (SAFE), а ще 650 млрд – за рахунок тимчасового звільнення оборонних витрат від лімітів, що дозволить додати до щорічних витрат до 1,5% ВВП. До того ж, на саміті НАТО в Гаазі європейські країни альянсу домовилися збільшити оборонні витрати до 5% ВВП.
Нинішній семирічний бюджет ЄС обсягом 1,2 трлн євро ухвалювався до російського вторгнення і не передбачав значних коштів на оборону. Згідно з проєктом Єврокомісії, у наступну семирічку (2028–2034 роки) військові витрати мають зрости уп’ятеро – до рекордних 131 млрд євро. Загалом ЄС витратить 2 трлн євро, ще 100 млрд із цієї суми пропонується виділити на відновлення України. Щоправда, далеко не факт, що бюджет буде ухвалений у нинішньому вигляді. Попереду два роки обговорень, і європейські чиновники вже скаржаться, що «цифри не сходяться».
У будь якому разі, перебудова економіки ЄС на військові рейки розпочалася: за даними супутникових знімків, які вивчила Financial Times, площі європейських оборонних заводів зростають утричі швидше, ніж за мирних часів, а введені в експлуатацію потужності вже перевищили 7 млн кв. м.
Що стосується Porsche, то компанія хоче менше залежати від автомобільного бізнесу, який просідає, й заробити на зростанні військових витрат у Європі. Торік належний Porsche пакет акцій VW втратив 19,9 млрд євро вартості, що підштовхнуло компанію вперше вийти на ринок суто військових розробок.
Британська газопостачальна компанія Centrica та американська Energy Capital Partners (ECP), що спеціалізується на інвестиціях в енергетику, домовилися придбати ЗПГ-термінал Isle of Grain у компанії National Grid. Ціна угоди, яку ще має затвердити уряд, – $2 млрд, що означає значні інвестиції в енергетичну інфраструктуру Великої Британії.
Домовленості передбачають, що Centrica та ECP володітимуть по 50% об’єкта, а придбання частково фінансуватиметься за рахунок залучення $1,4 млрд кредитних коштів. Власний капітал Centrica в угоді становитиме близько $260 млн.
Розташований на узбережжі графства Кент, термінал Isle of Grain є найбільшим у Європі обʼєктом для імпорту ЗПГ: він забезпечує роботу критично важливої інфраструктури з регазифікації та зберігання газу. Усі його потужності законтрактовані до 2029 року, понад 70% – до 2038 року і 50% – до 2045 року.
Нові власники вбачають потенціал для подальшої розбудови об’єкта, зокрема встановлення когенераційних установок (для тепло- та електропостачання), організації заправки ЗПГ-суден та розвитку майбутніх проєктів із воднем та аміаком.
Centrica вже володіє газовим сховищем Rough, яке є найбільшим у Великій Британії. Стратегія компанії передбачає нарощування інвестицій «у регульовані та контрактні активи, що підтримують енергетичний перехід».
СЕО Centrica Кріс О'Ші, коментуючи перспективність інвестицій в ЗПГ-термінал відзначив, що газ буде частиною енергетичного переходу «протягом десятиліть», але «ймовірно, його частка зменшиться у виробництві електроенергії».
«У нас буде більше вітру, більше сонця. Я думаю, що Велика Британія є світовим лідером в розбудові ВДЕ і робить дуже багато для цього, але є моменти, коли у нас не вистачає сонця, достатньо вітру... Ми повинні мати можливість включити виробництво електроенергії, а газ – найкращий спосіб, який ми маємо зараз», – сказав він.
У свою чергу, National Grid поступово відмовляється від володіння енергетичними об'єктами та замість цього хоче зосередитися на будівництві й обслуговуванні трубопроводів і мереж, якими електроенергія та газ надходять до споживачів.
Доступ до ресурсу природного газу та інфраструктури для його зберігання стає дедалі більш цінним і значущим активом на ринку для забезпечення балансу попиту і пропозиції.
Такі профільні інвестиції є привабливими завдяки пріоритету безпеки постачань, довгостроковим контрактам на потужності й рекордній хвилі глобального запуску в експлуатацію ЗПГ-проєктів протягом 2026–2027 років. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, після 2030 року на ринку посилиться ризик недозавантаження терміналів через падіння попиту на газ у ЄС, швидке зростання потужностей відновлюваної генерації та розвитку ефективних технологій.
Бізнес & Клімат: інвестиційне пожвавлення в Україні, «антиросійські» санкції для Індії, багатомільярдна угода Blackstone і черговий транш Ukraine Facility
Бізнес & Клімат: енергоперетоки між Україною та ЄС унормовано; Німеччина обмежує ВДЕ; Deutsche Bank інвестує в стале фінансування; рф на порозі обвалу нафтових доходів, а Китай робить ставку на «електрички»
Бізнес & Клімат: ЄС і США (ніби) порозумілися щодо мит, криптовалюти беруть реванш, важкі часи для Tesla й вимушений попит на шкідливу їжу
Рада підтримала удосконалення механізму «зелених» аукціонів: закон схвалено за основу
Рада обмежила доступ до даних у реєстрі нерухомості на час війни: схвалено закон
Іпотека у червні: частка проблемних кредитів зберігається на рівні 15%