Документ формує системну політику з розвитку культури безпечної поведінки онлайн для громадян, бізнесу та держави

Міністерство цифрової трансформації України спільно з Держспецзв’язку, НКЦК при РНБО та Офісом ефективного регулювання BRDO представило проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року — візійний документ, що визначає, як Україна розвиватиме культуру безпечної поведінки в інтернеті.

За словами першого віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, стратегія має на меті сформувати нову культуру відповідального користування технологіями, де кожен українець буде захищений онлайн. Документ базується на принципах європейської директиви NIS2 та практиках агентства ENISA, інтегруючи стандарти кіберзахисту у щоденне життя громадян, бізнесу та держави.

У межах реалізації до 2030 року планується:

• підвищити цифрову грамотність населення на 2% щороку;
• залучити 2 млн громадян до навчальних програм із кібергігієни;
• забезпечити впровадження стандартів кібербезпеки у 90% державних установ;
• провести пілотні проєкти з 100 великими компаніями;
• сертифікувати 80% держслужбовців з кібергігієни;
• інтегрувати навчальні курси до 20% шкіл до 2030 року.

Як це впливає на бізнес

1. Нові стандарти корпоративної кібергігієни

Для великого бізнесу документ визначає базові правила цифрової безпеки — багатофакторну автентифікацію, управління вразливостями, резервне копіювання та регулярне навчання персоналу. Це означає, що до 2030 року компанії матимуть запровадити єдині стандарти кіберзахисту, узгоджені з державними вимогами та практиками ЄС.

2. Посилення вимог до кіберстійкості секторів із високим ризиком

Залучення фінансових, телекомунікаційних, освітніх та енергетичних установ до пілотних проєктів передбачає розширення корпоративної відповідальності за захист персональних даних і безпеку ІТ-інфраструктури. Бізнес має бути готовим до періодичних аудитів кібергігієни та оцінки рівня готовності до інцидентів.

3. Формування ринку навчальних і консалтингових послуг

Реалізація Стратегії створює попит на спеціалізовані навчальні програми, кібертренінги та освітні платформи, а також на консультаційні послуги для бізнесу у сфері кібербезпеки. Це відкриє нові можливості для ІТ-компаній, EdTech-проєктів і провайдерів рішень у сфері цифрової грамотності.

4. Зміцнення цифрової довіри та міжнародного іміджу України

Виконання цілей стратегії дозволить підвищити рівень довіри іноземних партнерів до українського цифрового середовища, що є ключовим чинником для залучення інвестицій і розвитку проєктів GovTech та FinTech.

Що цьому передувало

Ініціатива розробки Національної стратегії кібергігієни з’явилася як продовження реалізації Національної стратегії з кібербезпеки (2021–2025) та Стратегії цифрового розвитку України WINWIN 2030.

Україна вже демонструє високий рівень цифрової інтеграції: понад 23 млн користувачів мають цифрові документи в застосунку «Дія», а на платформі Дія.Освіта видано понад 4,9 млн сертифікатів, зокрема 1,1 млн — за курсами з кібергігієни.

Стратегія створена за підтримки Проєкту «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України», який реалізується Урядом США, та передбачає залучення державних органів, бізнесу, громадського сектору й освітніх установ.