26 August 2025
Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує своїй аудиторії щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.
21 серпня Верховна Рада прийняла Закон «Про професійну освіту», який має змінити правила гри на ринку людського капіталу. Він передбачає, зокрема, реформування освітніх закладів, широку залученість бізнесу до фінансування та визначення стратегічних напрямків учбових програм, а також формування їх змістовного наповнення. Базовим типом закладу стає професійний коледж. Крім того, діятимуть військові коледжі, навчальні центри, центри професійної досконалості.
«Світ стає інноваційним і технологічним, і нам потрібно швидко реагувати на нові виклики. Саме тому профтехи в особливому фокусі, адже професійна освіта – основа ефективного відновлення й розвитку країни», – так відреагував на новий закон перший віцепремʼєр Михайло Федоров. Він також назвав кілька переваг практичного впровадження документу: зменшення бюрократії, посилення участі бізнесу, можливість отримати кваліфікацію та швидко вийти на ринок праці, фінансова та управлінська автономність закладів освіти, зовнішнє оцінювання результатів навчання.
«Уже зараз робітничі професії мають великий попит серед бізнесу й будуть ще більш затребувані в період відбудови. Наша мета – зробити все можливе, щоб професійна освіта відповідала викликам часу», – підсумував він.
Війна докорінно перекроїла ринок праці в Україні. Через мобілізацію, трудову міграцію та демографічні зміни дефіцит кадрового ресурсу став критичним, що загрожує оперативному функціонуванню енергетичного сектору, особливо на рівні «синіх комірців» – представників фізичної праці, які відповідають сучасним професійним вимогам.
Гострий кадровий дефіцит у всіх напрямках енергетики – повсюдна проблема (від нафтогазової галузі до генерації, передачі і розподілу енергії). Це засвідчило дослідження, проведене Ukraine Energy Initiative при Глобальному договорі ООН в Україні в травні 2024 року. Його учасники вказали, що недостатність кваліфікованих працівників створює загрози відновленню обладнання, логістики, будівництва – всіх ключових напрямів енергетичної інфраструктури.
Аналіз Deloitte, оприлюднений в січні 2025 року, серед причин кадрового дефіциту показав також невідповідність освітніх програм сучасним вимогам енергетичної галузі та нестачу навичок: технічних, управлінських, фінансових і з залучення інвестицій.
За попередніми підрахунками Міністерства економіки України, для забезпечення зростання національного ВВП на 7% до 2030 року знадобиться додатково 4,5 млн працівників.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) повертає у свій глобальний енергетичний прогноз (World Energy Outlook) сценарій «current policies» («поточні політики») – вперше з 2019 року. Це дає можливість врахувати актуальні тренди в урядових рішеннях країн і зменшити надмірний оптимізм щодо відмови від викопного палива.
Таким чином, наступний флагманський довгостроковий прогноз МЕА, який очікується восени, включатиме більш консервативну модель енергопереходу до відновлюваних джерел.
World Energy Outlook завжди містить кілька сценаріїв, але в останні роки найобережніший базувався на «заявлених політиках» – включно з тими, що «розробляються», а не лише з чинними.
Випуск 2025 року, за інформацією МЕА, представить «широкий спектр можливих результатів, які випливають із поточної ситуації на ринках». «Сюди увійдуть як прогнозні сценарії, що базуються на різних припущеннях щодо чинних політик, так і нормативні траєкторії, які у повному обсязі досягають енергетичних та кліматичних цілей», – відзначили в агентстві.
Звіти МЕА впливають на політиків, ради директорів енергетичних компаній, інвесторів і дослідників у всьому світі. Але критики з боку Республіканської партії США та деякі аналітики вважають, що агентство обрало занадто оптимістичний, навіть «адвокаційний» курс у поглядах на енергетичний перехід. Через це міністр енергетики Кріс Райт пригрозив виходом США з МЕА, а деякі республіканці в Конгресі вимагають від федерального уряду припинити фінансування агентства.
Одним із каменів спотикання є позиція МЕА, що попит на нафту перестане зростати вже до кінця поточного десятиліття. У червні Кріс Райт назвав це «безглуздим».
Хоча прогноз МЕА щодо споживання нафти відрізняється від деяких інших оцінок, виконавчий директор організації Фатіх Біроль наголошує, що він цілком знаходиться в межах аналітичного мейнстріму.
Частина суперечки – це радше про «настрої». МЕА широко розповсюджує свій сценарій «Net Zero», який передбачає агресивний відхід від викопного палива та значно нижчі потреби в інвестиціях у нафту й газ. Проте це лише теоретична дорожня карта для досягнення певного результату, а не прогноз, куди реально рухається світ.
Критики ж звинувачують МЕА у тому, що воно перетворюється на кліматичну неурядову організацію та відходить від своєї основної місії – гарантування енергетичної безпеки.
World Energy Outlook завжди був «обов’язковим для читання» в енергетичних колах, але цьогорічне видання перебуває під особливою увагою через очікувані трансформації. Цей аналітичний документ стане регуляторним сигналом для інвесторів і політиків: перехід на чисту енергію може йти повільніше, ніж передбачалося раніше, і потребуватиме більш реалістичних, прагматичних стратегій.
Компанія xAI Ілона Маска, що створила чат-бота Grok, подала антимонопольний позов проти Apple та OpenAI. Претензії стосуються інтеграції конкуруючого ШІ в екосистему Apple, зокрема в голосового помічника Siri.
«У результаті угоди Apple з OpenAI ChatGPT став не просто чат-ботом за замовчуванням, а єдиним чат-ботом з інтеграцією у смартфони Apple», – йдеться в позові. А OpenAI отримала «ексклюзивний потенційний доступ до мільярдів промптів із сотень мільйонів iPhone».
Позов стверджує, що ця угода незаконно позбавила конкурентів (зокрема, звісно, і Grok) доступу до користувачів, причому Apple начебто занижує позиції Grok у видачі AppStore та затримує оновлення. Окремо xAI повторює один із пунктів минулорічного позову Мін’юсту США до Apple про дискримінацію проти «супердодатків», під якими цього разу мається на увазі соціальна мережа X (колишній Twitter) з інтегрованим Grok.
OpenAI всі звинувачення відкидає. «Черговий позов не вибивається з кампанії переслідувань проти нашої компанії, яку веде Маск», – цитує The Verge відповідь компанії.
Користувачам чат-ботів варто радше радіти з того, що в ШІ-перегонах триває битва гігантів усіма доступними їм засобами, а їх учасники (й інвестори) поки що дивляться на виручку, а не на прибуток. У OpenAI на приблизно 20 млн платних підписників припадає 680 млн користувачів, які взагалі нічого не платять. І навіть «дорогі» підписники версії Pro ($200 на місяць) приносять збитки, говорив Альтман.
Приватні інвестори тим часом звертають увагу на можливу «стелю» розвитку штучного інтелекту – як у плані енергоспоживання, так і масштабованості. І саме в цій сфері є чимало інвестиційних ідей.
Наразі компанії-розробники ШІ-продуктів стикаються з високими витратами на обчислення та значним споживанням енергії під час розробки й розгортання моделей. Але нове покоління стартапів вже створює рішення, щоб ШІ став більш енерго- та фінансово ефективним. Від охолодження дата-центрів до підвищення ефективності чипів – венчурні інвестори відзначають, що на ринку відкриваються значні можливості, аби зробити ШІ-технології значно дешевшими та «зеленішими», тобто менш шкідливими для довкілля і залежними від викопного палива.
Котирування данської Ørsted, яка спеціалізується на офшорних вітроелектростанціях, 25 серпня впали до історичного мінімуму після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про заборону добудови проєкту Revolution Wind біля узбережжя Нью-Гемпшира вартістю $4 млрд.
Внутрішньоденне падіння наблизилося до 20%, від початку року – до 50%.
«Це доволі нищівно. Під питанням, чи компанія взагалі зможе продовжити випуск прав акціонерів з такою невизначеністю», – зазначив аналітик Sydbank Якоб Педерсен. Це сталося навіть попри те, що найбільший у світі девелопер офшорної вітроенергетики підтвердив намір залучити 60 млрд крон ($9,4 млрд) нового капіталу та має підтримку свого мажоритарного власника – уряду Данії.
Найближчими днями має відбутися зустріч керівництва з інвесторами, на якій компанія спробує переконати їх, що криза під контролем і запланований додатковий випуск акцій відбудеться.
Сама підготовка додаткової емісії стала причиною падіння котирувань Ørsted. Більше половини його має викупити держава, фактично рятуючи компанію. Участь приватних інвесторів у зв’язку з останніми новинами під великим питанням.
Джерела проблем Ørsted по суті криються в місменеджменті: компанія намагалася працювати за європейською моделлю ВЕС на американському ринку, нагадує Bloomberg. Ще до нового приходу в Білий дім Дональда Трампа, який зневажає вітроенергетику, компанія стикалася з труднощами при будівництві вітрогенераторів і була змушена згорнути два проєкти.
Зараз Ørsted розраховує, що Вашингтон усе ж дозволить введення Revolution Wind, готовність якого сягає 80%. Прецедент теоретично є – відновлення проєкту Empire Wind конкурентної Equinor, але фактично він став результатом одноразових ексклюзивних домовленостей федеральної влади зі штатом Нью-Йорк.
Компанія Ørsted, яка донедавна була «улюбленцем» сектору відновлюваної енергетики, серйозно постраждала як від скепсису Дональда Трампа щодо офшорних проєктів, так і від впливу високих відсоткових ставок на зелену енергетику.
Акції Ørsted впали майже на 90% від піку 2021 року, і деякі аналітики вже ставлять питання, чи зможе компанія взагалі зберегти свої масштабні американські проєкти. Міністр фінансів Данії Ніколай Ваммен підтвердив, що держава підтримує додаткову емісію акцій, і додав, що ситуація з Revolution Wind була врахована в «профілі ризику» ще під час ухвалення рішення про підтримку.
Проєкт Revolution Wind, половина якого належить Ørsted, а половина – підрозділу інвестиційної компанії BlackRock, мав розпочати роботу наступного року, постачаючи електроенергію для 350 000 домогосподарств Род-Айленду та Коннектикуту за 20-річними контрактами. У наказі про зупинку Білий дім послався на «необхідність захисту національної безпеки», не надавши жодних деталей.
До цього моменту інвесторів більше непокоїв інший американський проєкт – Sunrise Wind, який Ørsted повністю контролює. Запланований випуск акцій на 60 млрд крон (близько $8,3 млрд) мав здебільшого профінансувати його завершення вартістю близько 40 млрд крон ($5,5 млрд). Загальні інвестиції в обидва проєкти складають близько 100 млрд крон ($14 млрд), проте на кінець червня балансова вартість 50% Revolution Wind і 100% Sunrise Wind була лише 17 млрд крон ($2,3 млрд).
Адміністрація Трампа вже зупиняла інший офшорний вітровий проєкт цього року, який вела норвезька Equinor, але згодом дозволила його відновити, що коштувало компанії близько $800 млн. Норвегія тоді мала кращі дипломатичні відносини з США, зокрема завдяки міністру фінансів Єнсу Столтенбергу, який був на особистому контакті з Трампом. На відміну від цього, відносини Данії з чинним американським президентом залишаються напруженими після його неодноразових заяв про бажання придбати Гренландію.
22 серпня міністр закордонних справ Данії підписав угоду про партнерство з губернатором Каліфорнії Гевіном Ньюсомом, який позиціонує себе як лідера «опору Трампу». Аналітики Citigroup заявили, що подібна затримка, як у Equinor, може призвести до «відтермінування випуску акцій Ørsted, а також зменшення його потенційного обсягу залежно від додаткових витрат і фінансового запасу міцності».
Equinor минулого жовтня стала другим за величиною акціонером Ørsted, придбавши 10% акцій, але відтоді папери втратили понад половину вартості.
Білий дім підтвердив угоду про купівлю 10% Intel у федеральну власність. У межах укладених домовленостей частка буде оплачена вже виділеними грантами за програмою підтримки виробників чипів Chips and Science Act.
Політично угода підтримає проєкт Дональда Трампа про повернення виробництва мікроелектроніки до США та розблокує проєкт мегафабрики Intel в Огайо, яка відіграє важливу роль в поширені новітніх оборонних і енергетичних технологій (детальніше про це редакція UCAI розповідала тут).
Компанія уточнила, що 9,9% акцій коштуватимуть державі $8,9 млрд, що приблизно на 10% нижче ринкової ціни. Частка буде «сплячою» – фактично адміністрація США отримала аналог «золотої акції» в Intel.
За два тижні до покупки Дональд Трамп атакував генерального директора компанії Ліп-Бу Тана за конфлікт інтересів, а зараз назвав угоду «великою і для Америки, і для Intel».
Попри фінансові труднощі та втрату позицій на різних ринках, Intel залишається у топ-200 компаній світу з капіталізацією близько $100 млрд.
Після офіційного підтвердження угоди з Білим домом, Intel попередила інвесторів, що передача уряду США 10% частки компанії може становити ризики для бізнесу. Про це йдеться у біржовій звітності.
Intel також відзначила, що нові умови здаті обмежити їй доступ до майбутніх державних субсидій та відлякати іноземних клієнтів. Інші держструктури також можуть спробувати конвертувати видані гранти у частку капіталу або, навпаки, відмовитися від подальшої підтримки.
У країнах поза межами США угода загрожує Intel різними обмеженнями та додатковими перевірками. Компанія також заявила, що акції, які будуть передані уряду США зі знижкою до ринкової ціни, розмивають частку чинних акціонерів.
Бізнес & Клімат: аудит надрокористувачів в Україні, нові рекорди S&P 500, «одержавлення» Intel і майбутня зброя від Porsche
Бізнес & Клімат: інвестиційне пожвавлення в Україні, «антиросійські» санкції для Індії, багатомільярдна угода Blackstone і черговий транш Ukraine Facility
Бізнес & Клімат: енергоперетоки між Україною та ЄС унормовано; Німеччина обмежує ВДЕ; Deutsche Bank інвестує в стале фінансування; рф на порозі обвалу нафтових доходів, а Китай робить ставку на «електрички»
Мінекономіки презентувало дорожню карту реформ для партнерів G7 та ЄС
В Україні вже 104 індустріальні парки: Уряд додав ще шість проєктів
Україна інвестує в робототехніку: стартує проєкт RoboLab