Контракт із ЄБРР продовжує партнерство в межах Меморандуму з ЄС

Державне науково-виробниче підприємство “Геоінформ України” підписало новий контракт з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на 1,821 млн євро щодо продовження оцифрування геологічної інформації України. Про це повідомила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Контракт запускає другу фазу проекту, що реалізується з 2021 року у межах Меморандуму про стратегічне партнерство між ЄС та Україною у сфері сировинних матеріалів. Цього разу планується оцифрувати понад 60 тисяч томів геологічних даних, зокрема про стратегічну та критичну сировину.

Як це впливає на бізнес

• Розширення доступу до геоданих підвищує інвестиційну привабливість надрокористування. Оцифрування архівів з паперових носіїв, їх геоприв’язка та розміщення в публічному доступі скорочує витрати інвесторів на пошук та аналіз локацій, особливо для стратегічної та “зеленої” сировини.
• Покращення цифрової інфраструктури сприяє прозорості ринку. Завдяки відкритому доступу до англомовних метаданих і інтерактивним мапам Україна підвищує довіру іноземних компаній до процедур надрокористування, зменшуючи ризики через асиметрію інформації.
• Збільшення аналітичної бази для проєктного фінансування. Систематизовані та сучасно подані геологічні дані можуть бути інструментом для залучення фінансування через банки розвитку, міжнародні донорські програми чи приватних інвесторів.
• Потенційне пожвавлення ринку критичних матеріалів. Ураховуючи глобальну конкуренцію за доступ до літію, нікелю, титану, рідкісноземельних елементів, цифровізація українських геоданих створює фундамент для участі в ланцюгах постачання критичної сировини ЄС.

Що цьому передувало

Перша фаза проєкту реалізовувалась з липня 2023 року протягом 6 місяців та передбачала модернізацію Державного геологічного веб-порталу, закупівлю обладнання й програмного забезпечення, а також оцифрування 6 тисяч книг геологічних звітів.

Ці звіти вже розміщено на інтерактивній карті з англомовними метаданими по 125 ділянках надр, що стало першим масштабним кроком до створення геологічної “відкритої платформи” для потенційних користувачів.

Наразі в архіві “Геоінформ України” зберігається величезний масив цінної інформації, який досі залишається у паперовому вигляді. Його перехід у цифровий формат – частина стратегії реформування надрокористування, орієнтованої на сталий розвиток, прозорість і зменшення корупційних ризиків у розпорядженні державними ресурсами.