3 June 2025
29 травня Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Албанія в Україні Ерналом Філо. Під час перемовин сторони обговорили перспективи розвитку двосторонньої співпраці в аграрній сфері.
Міністр наголосив, що обидві країни мають схожі економічні структури — аграрний сектор формує значну частку ВВП та забезпечує зайнятість. До того ж, Україна і Албанія мають спільну стратегічну мету — інтеграцію до Європейського Союзу, що створює підґрунтя для тіснішої співпраці.
Нові ринки для української м’ясної продукції.
Албанія зацікавлена в імпорті українського м’яса ВРХ та баранини, а також переробленої продукції, що відкриває додаткові можливості для українських виробників тваринницької продукції, які зараз нарощують виробництво.
Розширення пропозиції овочів для українського ринку.
Албанські компанії хочуть збільшити постачання ґрунтових овочів в Україну у зимово-весняний період (лютий-травень), коли вітчизняна продукція зменшується. Це може диверсифікувати асортимент та стабілізувати ціни для українських споживачів.
Перспектива спрощення торговельних процедур.
Домовленості передбачають опрацювання механізмів спрощення торгівлі — зменшення бюрократичних бар’єрів, уніфікація ветеринарних і фітосанітарних вимог, що критично важливо для бізнесу обох країн.
Можливості для аграрних компаній і переробників.
Планується створення Спільної комісії, що стане платформою для просування інтересів бізнесу — українські переробники матимуть шанс на стабільні експортні контракти, а імпортери зможуть розширити партнерську мережу.
Україна й Албанія мають обмежену торговельну історію у агросекторі, однак спільні євроінтеграційні прагнення посилили інтерес до розвитку аграрних обмінів.
Українська сторона вже цього року зробила ставку на розвиток тваринництва, нарощуючи виробництво м’яса ВРХ та продукції переробки, що збігається з потребами зростаючого туристичного ринку Албанії.
Підготовка до першого засідання Українсько-Албанської Спільної Комісії створює формальний майданчик для узгодження процедур та розширення співпраці. Це знижує бар’єри для бізнесу та відкриває нові ніші на експортно-імпортному ринку обох країн.
Як вивести український бізнес на зовнішні ринки. Нові реалії
Як рішення провідних центробанків позначаються на глобальній економіці
Як не втрапити в халепу. 10 ознак потенційно шахрайського інвестпроєкту
Україна цифровізує надра для залучення інвестицій у критичну сировину
ПДВ-відшкодування зросло на 24%: бізнес отримав понад 70 млрд грн за 5 місяців
НКЦПФР посилює критерії допуску: компанії з російськими власниками — поза переліком важливих