Очікується зростання економіки на 2,1% у 2025 році, зниження облікової не раніше IV кварталу

Національний банк України оприлюднив базовий макроекономічний прогноз на 2025–2027 роки, який передбачає:

• зниження інфляції до 9,7% до кінця 2025 року та поступовий рух до цільового рівня 5% у 2027 році;
  уповільнення економіки до 2,1% у 2025 році;

• відтермінування зниження облікової ставки – не раніше IV кварталу 2025 року;
  дефіцит бюджету у 2025 році – 22% ВВП, фінансуватиметься переважно зовнішніми джерелами;

• стабільність валютного ринку за рахунок міжнародних резервів у понад $50 млрд.
  Як це впливає на бізнес

1. Фінансовий сектор: збереження високої дохідності депозитів та ОВДП

Завдяки жорсткій монетарній політиці (ставка НБУ – 15,5%) банки утримують привабливу дохідність гривневих інструментів, що стимулює внутрішнє заощадження, але обмежує можливості для дешевого кредитування.

Це вигідно банкам і інвесторам, які працюють з ОВДП, однак для бізнесу вартість позикового капіталу залишається високою.

2. Торгівля й виробництво: повільне пожвавлення попиту

Інфляційне сповільнення підтримуватиме купівельну спроможність населення. Але низькі темпи зростання економіки у 2025–2026 роках (2–2,3%) обмежуватимуть динаміку внутрішнього попиту.

Бізнесу слід зважати на обмежене споживче розширення в найближчі 12–18 місяців, і орієнтуватися на ефективність, а не експансію.

3. Інфраструктура та будівництво: ставка на державні проєкти

Фіскальна політика залишатиметься м’якою, з високими видатками на оборону, енергетику та відбудову. Це означає, що попит на будівельні роботи, інжиніринг, постачання обладнання залишиться стабільним – передусім у рамках держзамовлень та міжнародних проєктів.

4. Ринок праці: дефіцит кадрів і помірне зростання зарплат

Згідно з прогнозом, безробіття знижуватиметься до менше ніж 10% до 2027 року, а реальні зарплати зростатимуть на 4–5% на рік. Водночас рівень конкуренції за працівників зросте.

Бізнесу доведеться адаптуватися до структурного дефіциту кадрів і робити ставку на нецінову мотивацію.

Що цьому передувало

• Інфляційний пік зафіксовано у травні 2025 року (15,9%), після чого вона знижувалася (у червні – 14,3%). НБУ проводить жорстку монетарну політику з фіксованою ставкою 15,5%, стримуючи інфляційні ризики.

• Очікується, що поступове коригування тарифів, підвищення акцизів та вимоги євроінтеграції підтримуватимуть тиск на адміністративну інфляцію, тож НБУ змушений буде компенсувати це стримуванням базової.

• Економічне зростання уповільнюється порівняно з 2024 роком (2,9%) через руйнування інфраструктури, втрати в агросекторі та демографічні ризики.

• Водночас міжнародна допомога у 2025 році досягне рекордних $54 млрд, формуючи буфер валютної ліквідності та покриваючи дефіцит бюджету.

Альтернативний сценарій: швидше відновлення

У разі зменшення безпекових ризиків і прискорення повернення до нормального функціонування економіка зможе зростати на 3–3,5% у 2026–2027 роках, а дефіцит бюджету знизиться до 7% ВВП у 2027 році. Це дасть змогу раніше перейти до пом’якшення монетарної політики та активізувати приватні інвестиції.

Висновок для бізнесу:
Наступні 18 місяців – це період стабілізації, а не зростання. Бізнесам варто зберігати обережність, адаптуватися до високих ставок і інфляції, працювати з держсектором і готуватися до структурної трансформації ринку, зокрема через демографічні зміни та зміни в моделі споживання.