У фокусі липневого Інфляційного звіту – цінова конвергенція, вплив імпорту та інфляційна «пам’ять»

У липневому «Інфляційному звіті» Національний банк України не лише оприлюднив оновлений макроекономічний прогноз, а й проаналізував кілька ключових структурних тем, що формують економічне середовище в умовах війни та інтеграції до ЄС. Серед них:

• Конвергенція цін на продовольство з рівнями країн ЄС;

• Заякорення інфляційних очікувань підприємств;

• Роль валютних інтервенцій у відповідь на геополітичні шоки.

Як це впливає на бізнес

1. Рівень цін в Україні вже близький до європейського

Конвергенція цін на продовольство впливає на стратегії виробників і ритейлу:

• Українські виробники стикаються з вищою конкуренцією з боку імпорту. Це вимагає підвищення ефективності виробництва, логістики й контролю за витратами.

• Імпорт товарів із країн-сусідів у разі внутрішніх проблем зі збором урожаю (як у 2024) стримує ріст цін для споживачів, але може тиснути на національного виробника.

• Торгівля та рітейл отримують можливості для гнучкого формування цін і розширення асортименту, але зростає залежність від зовнішніх цінових умов.
  

2. Інфляційні очікування бізнесу залишаються високими – близько 11,5%

• Фінансове планування підприємств залежить від інфляційних очікувань. Високий «якір» спонукає компанії включати вищі очікувані витрати в ціни, навіть за зниження фактичної інфляції.

• Бізнес вимагає стабільності – чим нижче волатильність інфляції та очікувань, тим більше інвестиційної впевненості.

• НБУ продовжує жорстку монетарну політику, аби знизити очікування і повернути довіру до цілі 5%.

3. Інтервенції як інструмент стримування курсового тиску

• Валютні інтервенції НБУ дозволяють зменшити волатильність гривні, обмежити курсову передачу зовнішніх шоків і зберегти довіру до макроекономічної стабільності.

• Для бізнесу це означає: передбачуваніші курси, стабільніші витрати на імпорт/експорт, а отже – плановість у ланцюгах поставок і контрактних зобов’язаннях.

• Міжнародні резерви – ключова умова для ефективних інтервенцій. У 2025–2027 роках вони залишатимуться на високому рівні, що дозволяє гнучке реагування на ризики.

Що цьому передувало

• Починаючи з 2022 року, українська економіка пережила масштабні шоки – повномасштабне вторгнення, втрату частини експорту, розрив логістичних ланцюгів та девальваційний тиск.

• Ціни на продукти були відносно нижчими за європейські переважно через слабку гривню, але 2025 рік демонструє відновлення конвергенції через валютну стабілізацію, скорочення врожаїв і активніший доступ до європейських ринків.

• Інфляційна "пам’ять" та доларизація економіки залишаються наслідками кризових періодів, що заважає швидкому поверненню до цілі 5%.